Що oзначає слово - "хрещення"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ХРЕ́ЩЕ́ННЯ, я, с.

1. Релігійний обряд, який відправляють над новонародженими або дорослими на знак прилучення їх до християнської церкви. Аркадій добре знав, що не побожність змусила Петра хрестити дитину, а формальна необхідність: без акту хрещення новий громадянин не може бути занесений у метричні книги (Вільде, Сестри.., 1958, 35); Матушці Раїсі найважливіше було дізнатись, чи приймала дитина святе хрещення і чи вміє вона хоч перехреститись (Донч., III, 1956, 20); Християнська релігія почала проникати на Русь задовго до Володимира і офіціального хрещення (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 496); // перен. Перше вирішальне випробування в якійсь справі, в якійсь галузі діяльності. У Петербурзі, у виставі «Вій», я й виступив перший раз на кону.. Це хрещення міцно сидить мені в пам’яті (Збірник про Кроп., 1955, 317); Ця хвилина стала рішучою в мойому [моєму] житті, це був момент мого революційного хрещення.. Я зрозумів дорогу правди й дав велику клятву незламно йти по ній (Хотк., І, 1966, 162); 9 грудня 1882 року відбулось артистичне хрещення майбутньої артистки [Г. П. Затиркевич] (Минуле укр. театру, 1953, 62).

&́9671; Бойове́ хре́ще́ння: а) перша участь в бою. Захотілось нам побувати в Спадщанському лісі, де вперше приймав бойове хрещення безстрашний загін Ковпака (Цюпа, Україна.., 1960, 176); б) перше серйозне випробування в якій-небудь справі. Ніна вільно зітхнула: молодці, дівчатка, витримали бойове хрещення (В ім’я Вітч., 1954, 34).

2. Те саме, що водо́хреще. Про повідь він довідавсь наперед, ще аж зимою. Коли на хрещення мишва почала тікати з клуні й комори по снігу (Довж., Зач. Десна, 1957, 485).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 143.