Чемер, ра, м.
1) Хохолъ. Взяв він його добре за чемер. Борз. у.
2) мн. ? Внутренности? Уночі не їв, так йому чемері затягло. Ном. № 12140. См. Чемі́р.
3) Болѣзнь лошадей. Чуб. І. 57.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 450.