Що oзначає слово - "червоний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЧЕРВО́НИЙ, а, е.

1. Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра, що йде перед оранжевим; кольору крові та його близьких відтінків. Снилась [Миколі] ясна веселка на морі, а по тій веселці наче сходила до його Нимидора ніби по східцях, в стрічках та квітках, в червоних чоботях (Н.-Лев., II, 1956, 237); Пишається над водою Червона калина (Шевч., II, 1963, 414); Він знав тепер, що червона барва означає кохання й милосердя (Загреб., Диво, 1968, 178); // Який став, зробився темно-рожевим від припливу крові. У пані Наталі виступили на лицях червоні плями (Коцюб., II, 1955, 165); Орися опустила очі, в червоних вушках злякано затремтіли золоті сережки (Тют., Вир, 1964, 375); В хаті повно військових, очі в кожного червоні від безсонних ночей (Гончар, II, 1959, 426); // З рожевими щоками. В неділю пополудні приходили до баби всі невістки з внуками. Такі чорнобриві, як гвоздики, такі червоні, як калина (Стеф., I, 1949,114);// у знач. ім. черво́не, ного, с. Такий колір; що-небудь такого кольору. Забава вихопила з вогню запечене на червоне м’ясо, стала розкладати його на дерев’яних мисках перед посадниками і варягами (Загреб., Диво, 1968, 248)

Перехідни́й Черво́ний пра́пор див. перехідни́й; Черво́на ша́почка див. ша́почка; Черво́ний га́лстук див. га́лстук; Черво́ний світ див. світ2; Черво́ний Хрест; Товари́ство Черво́ного Хреста́ див. хрест.

∆ Черво́на лі́нія — умовна лінія, яка визначає межі і напрям чого-небудь. Розташування будинків у глибині ділянки, тобто з великим відступом від червоної лінії, в новому будівництві зустрічається порівняно рідко (Жилий буд. колгоспника, 1956, 11); [Голос Штольца: ] Учбові машини вивести з ангара на червону лінію й приготуватись до польоту (Мик., І, 1957, 498); Черво́не змі́щення, астр.— зміщення спектральних ліній у бік довгих хвиль спектра, що зумовлюється зменшенням частоти випромінювання. 1929 року американський астроном Хаббл увів у науку новий термін — червоне зміщення (Наука.., 6, 1967, 9); Чим далі галактика, тим сильніше червоне зміщення її спектра (Наука.., 6, 1967, 9).

◊ Прохо́дити черво́ною ни́ткою див. ни́тка; Пуска́ти (пусти́ти) черво́ного пі́вня див. пі́вень; Черво́ний мов (як, на́че і т. ін.) рак див. рак1.

2. перен., політ. Який стосується революційної діяльності; пов’язаний з радянським соціалістичним ладом; протилежне білий. Звідки ж набрався він [В. І. Ленін] сили? Звідки той порив червоний? Мозок його запліднили Рук мозолястих мільйони (Рильський, I, 1960, 325); Живи, живи, красуйся, Червона Україно? (Тич., II, 1957, 10); — Командувати червоним фронтом призначено Фрунзе,— шорстко проказав далі старий (Ю. Янов., II, 1958, 232); // у знач. ім. черво́ні, них, мн. Захисники радянського соціалістичного ладу; воїни радянських революційних військ. Ворог знав, що це була остання перепона для червоних, і оскаженіло обстрілював міст (Панч, О. Пархоменко, 1939, 97); Передові частини червоних підходили вже до Керчі (Гончар, II, 1959, 84).

Черво́на А́рмія див. а́рмія; Черво́на ва́лка див. ва́лка; Черво́на гва́рдія див. гва́рдія; Черво́на до́шка, розм.— те саме, що До́шка поша́ни (див. до́шка); Черво́на субо́та див. субо́та; Черво́не коза́цтво [Украї́ни] — з’єднання радянських військ, сформоване урядом Радянської України в грудні 1917 р. Віталій Примаков стає організатором червоного козацтва (Літ. Укр., 22.XII 1967, 2); — Десь тут мав пройти кінний загін червоного козацтва (Гончар, II, 1959, 238); Черво́ний коза́к — воїн червоного козацтва України. В минулому році хлопчак хотів був утекти до червоних козаків,так не взяли його — не доріс до коня й шаблі (Стельмах, II, 1962, 168); Черво́ний куто́к — приміщення на підприємстві, в гуртожитку тощо, відведене для культурно-освітньої роботи. Просторий зал червоного кутка з довгим столом під кумачевою скатертиною, з книжковими шафами, шаховим і патефонним столиками займав другу половину Будинку [тваринників] (Вол., Місячне срібло, 1961, 269); Надійка, показуючи Маркові колгоспне господарство, завела його в червоний куток. Думка була показати найкраще своє досягнення (М. Куліш, П’єси, 1960, 140); Черво́ний партиза́н див. партиза́н; Черво́ний теро́р див. теро́р; Черво́ні слідопи́ти див. слідопи́т.

3. Уживається як складова частина деяких ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів. Понад 2500 центнерів насіння червоної конюшини прислали хліборобам Прикарпаття насінницькі господарства ЧССР (Рад. Укр., 26.I 1971, 2); Дуб червоний — надзвичайно красиве декоративне дерево (Знання.., 1, 1970, 8); Сидить [молодиця] за столом, а перед нею повна миса червоних порічок (Вовчок, VI, 1956, 249); У молочному скотарстві України найстарішою породою є червона степова худоба (Наука.., 7, 1958, 33); При сильному нагріванні червоний фосфор, не плавлячись, перетворюється у пару, при охолодженні якої утворюється білий фосфор (Заг. хімія, 1955, 367).

∆ Черво́на мідь — чиста мідь темно-рожевого кольору (без домішок інших металів). Запорізькі різьбярі володіли також інкрустацією, використовуючи для цього кольорове дерево, ріг, червону мідь, срібло тощо (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 49); Черво́не вино́ — вино, виготовлене з певних сортів винограду темного кольо ру. Серед столових вин є червоні й білі.. Червоні вина одержують при зброджуванні соку разом із шкірочкою ягід (Наука.., 2, 1969, 48); Проценко мовчав, ковтаючії чай з червоним вином (Мирний, III, 1954, 274); Черво́не дерево: а) порода цінних, перев. тропічних дерев з червонуватою або коричневою деревиною; б) деревина цієї породи дерев і деяких подібних (напр., червоної вільхи), що використовується для виготовлення меблів вищої якості. Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот (Стельмах, І, 1962, 448); в) вироби з такого дерева. — Приймальний зал… Червоне дерево… Бронза… Рожевий мармур… Шедеври… (Гончар, III, 1959, 289); Черво́ний залізняк — те саме, що гемати́т. Червоний залізняк —— червонувата руда, що містить від 55 до 60% заліза (Слюс. справа, 1957, 3); Черво́ний пе́рець: а) південна рослина родини пасльонових з плодами у вигляді стручків; б) плід цієї рослини, гостро пекучий на смак, що вживається як прянощі. На балконі низка червоного перцю (Загреб., Шепіт, 1966, 402); Наче з дна моря вийшли назовні.. Раки, банани, зелені вруна, Жирні полядвиці з рибного м’яса Й перець червоний — стола окраса (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 90); Черво́ні кров’яні́ тільця́ див. ті́льце́.

4. у знач. ім. черво́ний, ного, ч., заст. Червінець. Святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу чи дві червоних на рясу (П. Куліш, Вибр., 1969, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 296.