ШКУЛКИ́Й, ШКУЛЬКИ́Й, а́, е́, діал. Дошкульний. Я ж думала, да що нагайка не шпулька. Де ударить, то розсядеться й шкурка (Чуб., V, 1874, 595); Неймовірна гіперболізація образів — шкульке місце здібного поета(Вітч., 3, 1964, 107); Шкулкі слова; Шкулький вітер.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 484.