ЩОГОДИ́НИ, присл. Кожної години; протягом кожної години. Коли б мені орлом бути, високо літати, Летів би я щогодини дівчину одвідати (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 156); Щогодини я мусив щось їсти, і мамині очі розпускали проміння, з яких кожне випити хтіло мою похвалу, задоволення, вдячність (Коцюб., II, 1955, 357).
Щогоди́ни-щохвили́ни — кожної години, багато разів протягом всієї години. — Скажіть, що я їх до самої смерті кохатиму, а згадую щогодини-щохвилини. Куди не гляну, що не заговорю, то все їх згадаю! (Вовчок, І, 1955, 12); — Гляньте, який огонь в пеклі. Ну, таки горить, таки горить, неначе чорти щогодини-щохвилини дров підкидають! — репетував Прокопович (Н.-Лев., III, 1956, 32) Щодни́ни-щогоди́ни див. щодни́ни; Щодня́ й (і)-щогоди́ни; Щодня́-щогоди́ни див. щодня́.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 602.