Аналіз твору«Задивляюсь у твої зіниці» — Василь Симоненко

«Задивляюсь у твої зіниці» – вірш написав український поет-шістдесятник Василь Симоненко у 1962 році.

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш.

Головне: твір є інтимною розмовою митця із пригнобленою матір’ю (українською державою), у якій ще досі живуть революції, бунти і повстання; герой клянеться у своїй посмертній відданості Україні та готовий «пролитися крапелькою крові на її священному знамені».

Ідея: звеличення любові до України, ототожнення патріотичних почуттів із синівськими; заклик до співвітчизників плекати і захищати рідну землю.

Головні герої: ліричний герой.

Значення в літературі: вірш є сміливим навіть для періоду хрущовської «відлиги», оскільки Симоненко гордо говорить про свої патріотичні почуття; це пробуджувало національну свідомість молодих людей, а, отже, могло вилитися у невдоволення та навіть бунт проти радянської влади.

Особливості: розмір вірша – шестистопний ямб; належить до громадянської, патріотичної лірики; поезія написана у формі монологу до рідного краю.

Чому я маю прочитати цей твір: поезія є одним із найкращих зразків патріотичної лірики українських поетів в радянські часи.

Додатково: твір написаний у реалістичній стильовій манері.