Аналіз твору«Ти знаєш, що ти – людина?» — Василь Симоненко

«Ти знаєш, що ти – людина?» – вірш, написаний українським поетом-шістдесятником Василем Симоненком 16 листопада 1962 року; поезія увійшла до збірки «Земне тяжіння», яку видали через рік після смерті автора (1964).

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш.

Головне: поезія є своєрідним маніфестом життю: людина не має права витрачати на дурниці своє життя, бо воно є неповторним і прекрасним.

Ідея: заперечення незначної ролі людини як гвинтика системи; утвердження неповторності особистості; заклик до кожного цінувати відведений йому час і використовувати його з розумом.

Головні герої: ліричний герой, що звертається до кожного і до суспільства загалом.

Значення в літературі: вірш презентує творчість українських шістдесятників, які в період відлиги хотіли пробудити національну свідомість.

Особливості: вірш написаний шестистопним ямбом, складається з чотирьох куплетів по п’ять рядків; наявні два повтори («Усмішка твоя — єдина, мука твоя — єдина, очі твої — одні»), є риторичні запитання («Ти знаєш, що ти — людина?», «Ти знаєш про це чи ні?») та риторичний оклик ( «Гляди ж не проспи!»).

Чому я маю прочитати цей твір: аби переконатися, що ідеї гуманізму наявні не лише у творчості митців Відродження; згадати про швидкоплинність молодості і життя загалом, отримати мотивацію для досягнення нових цілей.

Додатково: влітку 1962 року, напередодні написання твору, поета жорстоко побили міліціонери на залізничній станції у Черкаській області; друзі Симоненка вважали, що то була спланована акція.