Аналіз твору«Лебеді материнства» — Василь Симоненко

«Лебеді материнства» — твір українського письменника Василя Симоненка, написаний у 1981 році.

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш (колискова).

Головне: у творі розповідається про найголовніші цінності людини. Автор запевняє, що в житті можна проміняти все, окрім матері та Батьківщини.

Ідея: возвеличення почуття громадського обов’язку перед Батьківщиною; утвердження думки про те, що наша земля унікальна, і потрібно цінувати її й берегти як зіницю ока.

Головні герої: ліричний герой.

Значення в літературі: твір побудований у формі колискової, і мати, співаючи її, мріє про щасливе майбутнє своєї дитини.

Особливості: вірш умовно ділиться на дві частини: у першій йдеться про малу дитину ще в колисці, а в другій про дорослого юнака, з яким завжди будуть «мандрувати очі материнські і білява хата». Використано багато повторів, епітетів («білява хата», «очі материнські», «хмільні смеркання»), метафор («мріють крилами … лебеді», «заглядає в шибу казка», «лебеді …лоскотали марево»), порівнянь («лебеді, як мрії»). Віршовий розмір: хорей. Написано з використанням суміжного римування у формі монологу.

Чому я маю прочитати цей твір: аби пройнятися почуттям патріотизму та зрозуміти важливість материнської любові.

Додатково: Анатолій Пашкевич поклав музику на слова вірша «Лебеді материнства».