Аналіз твору«Пам’яті тридцяти» — Павло Тичина

«Пам’яті тридцяти» – поезія, написана письменником Павлом Тичиною 1918 року.

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Головне: поет захоплюється подвигом київських студентів, які, захищаючи Київ від більшовиків (згадані як «каїни», тобто братовбивці) , загинули; оплакує їхню смерть, молодість.

Ідея: возвеличується хоробрість полеглих за незалежність Батьківщини студентів; уславлюється патріотизм і засуджується жорстокість.

Головні герої: ліричний герой (збірний образ студентів).

Значення в літературі: ця поезія закликає українців не забувати історію Батьківщини; пам’ятати героїв, які пожертвували собою заради нашого майбутнього.

Особливості: вірш починається і закінчується рядками: «На Аскольдовій могилі поховали їх»; поезія сповнена епітетами, метафорами, риторичними окликами, риторичними питаннями.

Чому я маю прочитати цей твір: для усвідомлення своєї ролі для Батьківщини; щоб побачити наскільки жорстоко розправлявся більшовицький режим з повсталими українцями.

Додатково: ця поезія присвячена подіям 29 (16) січня 1918 року, які увійшли в народ під назвою «бій під Крутами», коли полягло 300 студентів і учнів від руки більшовиків; наявний образ Аскольдової могили; згадано біблійного героя Каїна.