- Головна
- Українська література
- Підпалий Володимир Олексійович
Підпалий Володимир Олексійович (1936 - 1973)
Підпалий Володимир Олексійович - біографія
9 травня 1936 року – народився в селі Лазірках на Полтавщині.
1943–1950 – навчався у Величківській семирічній школі.
1950–1953 – навчався у Лазірківській середній школі.
1953–1955 – працював у рідному селі.
1955–1957 – служив у Військово-Морському флоті.
1957–1962 – навчався на українському відділенні філологічного факультету Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка.
1957 – почав друкуватись в університетській газеті.
1958 – перші публікації в республіканській періодиці.
1962 – одружився з Нілою Момотенко.
1962–1965 – працював редактором відділу поезії Держлітвидаву України (нині видавництво "Дніпро").
1963 – народилася донька Ольга.
1963 – вийшла перша збірка "Зелена гілка" (Державне видавництво художньої літератури УРСР).
1964 – збірка "Повесіння" ("Радянський письменник").
1965–1973 – працював старшим редактором відділу поезії видавництва "Радянський письменник".
1967 – вийшла збірка "Тридцяте літо" ("Молодь").
1967 – прийнятий до Спілки письменників.
1968 – збірка "В дорогу – за ластівками" ("Радянський письменник").
1970 – народився син Андрій.
1970 – збірка "Вишневий світ" ("Радянський письменник").
24 листопада 1973 року – помер. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
20 червня 1978 року – відкрито пам’ятник на могилі поета. Скульптор – Болеслав Карловський. Архітектор Анатолій Корнєєв.
1979 – збірка "Сині троянди" ("Радянський письменник").
1982 – збірка вибраного "Поезії" ("Дніпро").
1986 – збірка "Береги землі" ("Радянський письменник").
1991 – збірка віршів для дітей "Кожна бджілка – немов лічилка" ("Веселка").
12 травня 1996 року – на приміщенні Величківської школи Оржицького району Полтавської області відкрито пам’ятну дошку.
2002 – збірка "Сковородинські думи" ("Веселка").
2006 – збірка "Любов’ю землю обігріти…" ("Веселка").
12 березня 2009 року – родині вручено значок і Диплом лауреата Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди 2008 року (м.Київ), присудженої посмертно за цикл поезій "Сковородинські думи" ("Веселка", 2002).
24 листопада 2009 року на телеканалі "Культура" демонструвався телефільм про Володимира Підпалого – "Осяяний любов’ю", створений Державним телеканалом "Культура" (автори Тетяна Боришпол та Галина Михайленко, оператор Ігор Приміський).
2 березня 2010 року – розпорядженням Кабінету Міністрів України від № 347-р присвоєно ім’я В.О.Підпалого Лазірківській загальноосвітній школі І-III ступеня Оржицької районної ради Полтавської області.
Підпалий Володимир Олексійович - твори
- Запросини (1967)
- Зимовий етюд (1968)
- Коли я умру (1973)
- Тиха елегія (1971)