Чайковський Андрій Якович (1857 - 1935)

Чайковський Андрій Якович - біографія

Український письменник, громадський діяч, адвокат. Народився у Самборі (тепер Львівська область) у сім’ї урядовця. Середню освіту здобув у Самбірській гімназії (1869-77), де був членом таємного товариства «Громада». У 1877-83 навчався на філософському ф-ті, згодом — юридичному ф-ті Львівського університету. Очолював студентське товариство «Дружній лихвар». У 1881 став співзасновником «Кружка правників». У 1882 мобілізований до війська, в чині офіцера австрійської армії брав участь у поході до Боснії. Після армійської служби займався адвокатською практикою в Самборі. У 1890 відкрив власну адвокатську канцелярію в Бережанах. На Бережанщині проводив активну громадську та освітню роботу — очолював місцеву філію «Просвіти», організовував осередки «Січей», був повітовим кошовим. Належав до Української народно-демократичної партії, з 1899 входив до її керівного органу — Ширшого народного комітету. У 1914 переніс свою адвокатську канцелярію до Самбора. На поч. Першої світової війни 1914-18 організував набір до лав Легіону українських січових стрільців у Самбірському повіті. Після вступу до Галичини російських військ був інтернований. У 1915 очолив «Комітет українців» міста Львова. Після встановлення української влади в Галичині в 1918-19-повітовий комісар Самбірського повіту. В 1919 оселився в Коломиї. Продовжував займатися громадською діяльністю, за що був заарештований польськими властями. У 1923 виступив одним з організаторів Спілки українських адвокатів. У 1926-27 очолив осередок «Рідної школи». Почесний член товариства «Просвіта», голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка. З молодих років займався літературною діяльністю.