«Чорні крила птаха на снігу…»

- Воронько Платон Микитович -

Arial

-A A A+


* * *

Чорні крила птаха на снігу,
Сивиною іній ліг на пір’ї.
Ні хлівця, ні тину на подвір’ї.
Тополина, зігнута в дугу.

З осені все спалене дотла,
Навіть паша бур’янів убога.
Вулиця із хутора втекла,
І з дороги збилася дорога.

Вільна птахо, в тебе ж пара крил,
Чом ти з пекла не втекла на волю?
Мов причинна, йде зима по полю.
Рідна земле, ти — ворожий тил.

Все це не приснилося мені,
Бачив сам я, власними очима.
Скільки тих трагедій за плечима
В пам’яті народу по війні.