«Квіти люблять бджіл…»
- Воронько Платон Микитович -* * *
Квіти люблять бджіл,
Бджоли квіти люблять.
Безліч міст і сіл
Немовлят голублять.
Геть по всій землі:
— Люленьки-люлі.
В час негоди мак
В пурпурну пелюстку
Просльозився так…
Так, як мати в хустку,
В хустку з полотна,
Бо іде війна.
Ні квіток, ні бджіл —
Мідяні джмелі.
Лиш на сотню сіл,
Сховане під піл:
— Люленьки-люлі, —
Наче з-під землі.