«Минувшина, яка ти дорога…»
- Воронько Платон Микитович -* * *
Минувшина, яка ти дорога!
Скарбниця пам’яті і запорука дії.
Іду до тебе — серцем молодію,
Серпанком голубим колишеться юга,
І сивина моя, либонь, стає русява.
І знову стежка на снігу кривава…
Та навіть болем ти для мене дорога,
Моя минувшина.