Скорбна мати (1918)
- Тичина Павло Григорович -Проходила по полю
Обніжками, межами.
Біль серце опромінив
Блискучими ножами!
Поглянула — скрізь тихо
Чийсь труп в житах чорніє…
Спросоння колосочки:
Ой, радуйся Маріє!
Спросоння колосочки:
Побудь, побудь із нами!
Спинилась божа матір
Заплакала сльозами.
Не місяць, і не зорі,
І дніти мов не дніло.
Як страшно!.. людське серце
До краю обідніло.
1918