«У арфи струни — золоте проміння…»

* * *

У арфи струни — золоте проміння,
Торкнеш рукою — ніжно забринить,
Освітить серце, душу звеселить,
Як жайвора співаночка весіння.

В любові струни — пряжа чарівна,
Щасливий той, хто пряжу ту сплітає.
Вона, як арфа, співами лунає,
Буяє цвітом, як в садах весна.

Будь ніжною, коли душа кохає,
Щоб не порвалась ні одна струна.