«У синім безгомінні…»

* * *

У синім безгомінні
задуми скрізь печать.
Мелодії осінні
в душі моїй звучать.

А листя веремія
несе свою печаль.
На чорному коні я
в блакитну лину даль.

Кінь жовті трави хрума,
а путь — немов змія.
Цей кінь — моя задума,
цей кінь — журба моя.

1931