«Все більше на землі поетів…»

* * *

Все більше на землі поетів,
вірніше —
тих, що вміють римувати.
У джунґлях слів поставили тенета,
але схопити здобич ранувато.

Зайці, папуги, гнізда горобині…
Великий щебет, писк і цвірінчання —
таке,
що часом хочеться людині
поезію шукати у мовчанні.

Хай метушиться дріб’язок строкатий,
міняє шерсть залежно від погоди…
Поете,
вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш ще ходить на свободі.