Догоряє заграва шафранна...

Догоряє заграва шафранна
І троянди вклоняються нам.
Заспівай мені пісню, кохана,
Ту, що перше співав Хаям.
Хай троянди вклоняються нам.

Скоро місяць над обрієм встане,
Розпочне із зірками гру.
Жаль мені, що чомусь персіяни
На дівчат одягають чадру.
Скоро місяць над обрієм встане.

Чи суворі батьки їх привчили
З-під чадри поглядати тихцем?
Чи вони, щоб їх більше любили,
Не бажають засмагнуть лицем
І на світ поглядають мигцем?

Постарайся завчить до пуття:
Під чадрою не треба ховатись.
Адже й так швидкоплинне життя
І недовго красі змарнуватись.
Під чадрою не треба ховатись.

Цю красу, що дала тобі мати,
Огортає небес благодать.
Не годиться від світу ховати
Те, що людям могла дарувать.
Тож навіщо лице закривать?

Знов троянди вклоняються нам.
Серце рветься до рідного краю.
Хочеш, сам я тобі заспіваю
Те, чого не співав Хаям?..
Хай троянди вклоняються нам.

Переклад Олександра Грязнова