Колись і гордий, і пихатий...

Колись і гордий, і пихатий,
Тепер не знаю: хто ж я є?
Циганку змушений прохати:
"Станцюй мені життя моє!"

Дивлюсь танок її свавільний,
І він бере мене в полон,
Немов прекрасний, божевільний
І, разом з тим, огидний сон…

То шал і запал в кожній позі,
Як вихор, супроводять звук.
То завмирає у знемозі
І бубон падає із рук…

Була удача молодеча,
Та вже мені не дорога:
Кохання, слава, ворожнеча,
Усе – безглуздя і нудьга.

Переклад: Грязнов Олександр Андрійович