Людина є людина
- Роберт Бернс -
Людина є людина
Стидатись чесної суми —
найгірший рабства знак.
А ми — ми смієм буть людьми
і вбогі, хоч там як!
Хоч би там як, хай жити вік
в безвісній праці нам,
Таж титул — то червінця карб,
а золото — ти сам!
Хоч їжі часом не стає,
хоч одяг твій — сіряк,
Хай дурень кпить — людина є
людина, хоч там як!
Хоч би там що, на розкіш їх
не надимося ми!
Людина чесна — і в нужді
король понад людьми!
Став лордом вихватько — дивись,
як дметься, неборак!
Хоч і шанують лорда скрізь,
він — йолоп, хоч там як!
Хоч би там як, нехай звізда,
хай стрічка й інший крам,
Лиш посміхається на те,
хто незалежний сам.
Король дарує сан і чин
і тисячу відзнак,
Але нікого чесним він
не зробить, хоч там як!
Хоч би там як, байдужі нам
I лорди, й королі.
Чеснота й розум — от де ранг
найвищий на землі.
Так хай же швидше прийде час,
бо прийде він однак,
Як честь і розум серед нас
верх візьмуть, хоч там як!
Хоч би там як, нехай там як,
а мусить він прийти,
Той час, як стануть на землі
всі люди як брати!
Стидатись чесної суми —
найгірший рабства знак.
А ми — ми смієм буть людьми
і вбогі, хоч там як!
Хоч би там як, хай жити вік
в безвісній праці нам,
Таж титул — то червінця карб,
а золото — ти сам!
Хоч їжі часом не стає,
хоч одяг твій — сіряк,
Хай дурень кпить — людина є
людина, хоч там як!
Хоч би там що, на розкіш їх
не надимося ми!
Людина чесна — і в нужді
король понад людьми!
Став лордом вихватько — дивись,
як дметься, неборак!
Хоч і шанують лорда скрізь,
він — йолоп, хоч там як!
Хоч би там як, нехай звізда,
хай стрічка й інший крам,
Лиш посміхається на те,
хто незалежний сам.
Король дарує сан і чин
і тисячу відзнак,
Але нікого чесним він
не зробить, хоч там як!
Хоч би там як, байдужі нам
I лорди, й королі.
Чеснота й розум — от де ранг
найвищий на землі.
Так хай же швидше прийде час,
бо прийде він однак,
Як честь і розум серед нас
верх візьмуть, хоч там як!
Хоч би там як, нехай там як,
а мусить він прийти,
Той час, як стануть на землі
всі люди як брати!