Міньона

Не осудіть і не зривайте
Найкраще убрання із пліч.
Я з любого полину краю
У інший світ, у вічну ніч.

Там ненадовго я спочину
І знову встану — прийде строк —
І зникне світла одежина,
І гарний пояс, і вінок.

Бо у небесній тій світлиці
Не запитають, хто ти є,
І жоден одяг не лишиться
Лиш тіло сяюче твоє.

Хоч я сміялася над лихом,
У серці біль лишив сліди.
Доволі горя! Вічну втіху
Знайду між вічно молодих.

Переклад М. Губко