Ночувала хмарка золотиста...

- Михайло Лермонтов -

Arial

-A A A+

Ночувала хмарка золотиста,
Стрімчаку вмостившися на груди.
Ранком з легковажністю приблуди
Полетіла, радісна і чиста.

Та лишився в зморшці слід вологий
На щоці у велетня, неначе
Він і справді журиться і плаче,
Кинутий, самотній і убогий.

Переклад Грязнова Олександра Андрійовича