Призахідне сонце навіює думки про гори

- Лі Бо -

Arial

-A A A+

Опісля дощу
заяріла паруюча зелень.

Західним рум'янцем
взялося розчахнуте небо.

Весни будівничі —
тепло і вітрець зі сходу —

Пишаються квіттям,
найкращим своїм творінням.

Та квіт опаде
і настане глибокий вечір.

Це так зрозуміло! —
І я не тамую зітхання.

Одна тільки мрія —
відвідать прославлені гори,

Щоб там, окримівшись,
пізнати Велике Дао!

(Переклад Г. Туркова)