Сонет 14
- Жоашен Дю Белле -
14
Хто закохається, оспівує любов,
Хто прагне почестей, той думає про славу,
Хто при дворі стримить — про усмішку ласкаву,
Хто служить королю — про подвиги та кров;
Хто любомудрствує, той прагне до основ,
Хто сяє цнотою, займає першу лаву,
Хто любить гульбища, шукає пляшку й страву,
Хто має вільний час, віршує з різних мов;
Хто любить наклепи, в брехні знаходить смак,
Хто злом не тішиться, приваблює друзяк,
Хто снить про лицарство, смакує горді пози;
Хто любить сам себе, співає про своє,
Хто любить лестощі, чортам поклони б'є;
Мені ж, нещасному, судились тільки сльози.
Хто закохається, оспівує любов,
Хто прагне почестей, той думає про славу,
Хто при дворі стримить — про усмішку ласкаву,
Хто служить королю — про подвиги та кров;
Хто любомудрствує, той прагне до основ,
Хто сяє цнотою, займає першу лаву,
Хто любить гульбища, шукає пляшку й страву,
Хто має вільний час, віршує з різних мов;
Хто любить наклепи, в брехні знаходить смак,
Хто злом не тішиться, приваблює друзяк,
Хто снить про лицарство, смакує горді пози;
Хто любить сам себе, співає про своє,
Хто любить лестощі, чортам поклони б'є;
Мені ж, нещасному, судились тільки сльози.