Я хрусну пальцями, погляну у вікно...
- Миха Квлівідзе -Переклад Олександра Грязнова
Я хрусну пальцями, погляну у вікно.
Та зірочка зайшла, і все змінилось.
Учора думав: "Щастя – ось воно!"
Але воно, напевно, лиш приснилось.
Заснути б знов! Я під вікном приліг
І шелест листя слухаю до рана.
Ніч у вікні, як сіна свіжий стіг,
Така ж велика, темна і духмяна.
Не ворухнуться сосни на горі,
Ніщо мовчання ночі не порушить.
Лиш вітерець їх збудить на зорі
І краплі сліз на хвої їх обсушить.
Ми там сиділи вчора. Як давно!
А так багато й щиро говорилось…
Я хрусну пальцями, погляну у вікно.
Та зірочка зайшла, і все змінилось.