Захід сонця

Де ти? Смеркає п'яно душа мені,
Твоїм блаженством щертна; бо щойно я
Вслухався, як злотистих звуків
Повний, юнак чарівливий, сонце,

Вечірній спів на лірі небесній грав;
Ліси й горби бриніли ще лунами,
Але пішов він до народів,
Що почитають його, побожні.