Зимова ніч (переклад О. Грязнова)

- Борис Пастернак -

Arial

-A A A+

Мели, мели по всій землі
Завії крила.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.

Неначе мошки уночі
У літню пору,
Сніжинки на вогонь свічі
Летіли з двору.

Ліпила віхола на склі
Круги і стріли.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.

І тіні падали довкіл
На стіни голі:
Сплетіння рук, сплетіння тіл,
Сплетіння долі.

І все скрипіла говірка
Стара канапа,
І віск сльозами з нічника
На сукню капав.

І нас ховала в сніжній млі
Безмовність біла.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.

Вже свічка зовсім опливла,
І морок срібний
Здіймав, як ангел, два крила
Хрестоподібно.

Мели й надалі хуги злі,
Та тільки й діла?
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.

Переклад Олександра Грязнова