В’ятер, ра, в’ятір, ра, м. = Ятір. Ном. № 13437. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в’ятірами. Гліб. Люде в’ятірі просушували. Грин. II. 58.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 261.
Що oзначає слово - "в'ятер"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.