Ванда, ди, ж. Родъ арапника, длинной плети. Окомани з батогами, саули з вандою. Грин. III. 634. См. Фанда и хвайда.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 125.
Що oзначає слово - "ванда"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.