ВИМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІНЯТИ, яю, яєш, док., перех. Одержувати яку-небудь річ, віддаючи за неї іншу. Мав [ігумен] змогу вимінювати за ячмінь.. не тільки мед і рибу, а навіть і хутро (Донч., II, 1956, 9); Потім я виміняв за цю книгу в Юрчика чудовий пістолет (Сміл., Сашко, 1957, 233).
◊ Ви́міняти ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло) див. ши́ло.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 431.