Воркін, куна, м. = Воркотун. У запічку да й воркін ворчишь. Грин. ІІІ. 99.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 254.
Що oзначає слово - "воркін"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.