Що oзначає слово - "здавати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗДАВА́ТИ, здаю́, здає́ш, недок., ЗДА́ТИ, здам, здаси́, док.

1. перех. Передавати (обов’язки, доручену справу, річ і т. ін.) тому, хто цим має відати, володіти. — Жаль йому [батькові] не так за грунтом, як за тим, що вже надійшов час, коли треба здавати весь маєток на діти (Март., Тв., 1954, 209); — Доктор Храпков? Алло! Ви чуєте? Здавайте лікарню лікарці Тарусиній, а самі виїжджайте до Намангана! (Ле, Міжгір’я, 1953, 248); Кожум’яка, здавши синам ремество, за душею не малу копійку має (Барв., Опов.., 1902, 252); Здавши коня конюхам, вийшов [Тимко] за ворота артілі і довго стояв під парканом, думаючи, що йому тепер робити і куди йти (Тют., Вир, 1964, 39); // Віддавати для подальшого використання. Зірвані пелюстки [троянди] негайно здають на завод, де засипають у герметично закриті мідні чани і кип’ятять дві з половиною години (Колг. Укр., 4, 1958, 43); Здаємо фільм у травні (Довж., III, 1960, 122); Праця моя посувається потроху, мушу скінчити її і здати в редакцію до свого виїзду (Коцюб., III, 1956, 401); — Постанову ЦК всі читали і розуміють, що здамо зверх плану молоко, шерсть — нам доплатиться окремо (Тют., Вир, 1964, 120).

Здава́ти (зда́ти) ва́рту (змі́ну, чергува́ння і т. ін.) передавати іншому (іншим) варту, зміну, чергування і т. ін. Задовго до світанку кипів від юрби багнистий берег Вісли, поки маршалківська сторожа здавала нічну варту і повільно зводила міст на річці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6); Ось він, здавши зміну, бадьорий, зайшов до начальника цеху (Рудь, Гомін.., 1959, 101).

Здава́ти (зда́ти) на ру́ки див. рука́; Здава́ти (зда́ти) під розпи́ску див. розпи́ска; Здава́ти (зда́ти) спра́ви кому— передавати свої обов’язки кому-небудь іншому. Він мав здати справи своєму наступникові і тоді буде нарешті вільний (Сміл., Сад, 1952, 261).

2. перех. Віддавати або відсилати щось куди-небудь з якоюсь метою. З часом буде в сім’ї ще й своя лікарка: оця сама Ліна. Вирішено в медінститут документи здавати (Гончар, Тронка, 1963, 165); Хлопчик здав чемодан до камери схову ручного багажу (Багмут, Щасл. день.., 1951, 119); // розм. Віддавати кого-небудь навчатися, служити і т. ін. — Пан узяв її до себе, та де дів, куди завіз — господь його знає. Казав — до школи здам (Мирний, III, 1954, 306).

Здава́ти (зда́ти) в архі́в див. архі́в; Здава́ти (зда́ти) в бага́ж див. бага́ж.

3. перех. Повертати що-небудь, узяте у тимчасове користування. Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки (Гончар, Тронка, 1963, 173); // Віддавати те, чим не дозволяється користуватися. — Я закликаю всіх тих, хто йшов за мною, з’явитися до представників радянської влади і здати зброю (Вишня, І, 1956, 298).

4. перех. Віддавати у тимчасове користування, в оренду і т. ін. Степан свій грунт в аренду [оренду] здав (Фр., XIII, 1954, 406); Господиня нетерпляче чекає, що ж він скаже (хотілось би таки здати кімнату), але він, мабуть, так і пішов би, нічого не сказавши. Мусила спитати (Головко, І, 1957, 462).

5. перех. Припинивши опір, не втримавши, залишати противникові населений пункт, територію і т. ін. Станцію Сербка французьке командування вирішило не здавати ні в якому разі (Смолич, V, 1959, 764); На зламі грізної війни, в годину ту жорстоку, землі своєї сторони ми не здали ні кроку (Уп., Вірші.., 1957, 43).

Здава́ти (зда́ти) збро́ю — те саме, що здава́тися1 1;

Здава́ти (зда́ти) пози́ції — поступатися перед ким-, чим-небудь у чомусь. Старий зрозумів, що саме зараз Едіт примусила його здати одну із своїх основних позицій (Собко, Запорука.., 1952, 210).

6. перех. Роздавати (карти) гравцям. Книш почервонів і зо зла кинув колоду, а Селезньов, здаючи, усміхався (Мирний, III, 1954, 147); В одну мить Джмелик роздягся, кинув на скриню куртку, шапку і, поплювавши в пучки, заходився здавати карти (Тют., Вир, 1964, 163).

7. перех.і без додатка, розм. Складати іспит, проходити перевірку знань, уміння що-небудь робити. Ще один [син] капітаном на Дніпрі хоче плавати і з фізикою не розлучається — здавати у технікум водний надумав (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 28); Звичайно норми ГПО здають у процесі учбових занять або під час спортивних змагань (Фіз. вихов.., 1954, 7); Обидва хлопці і цього року, як здали останнього екзамена в університеті, поїхали на село (Гр., II, 1963, 8); І от, нарешті, практику здали: Як рівним, нам потиснув майстер руки (Мур., Повість.., 1948, 32).

8. перех. і без додатка, розм. Втрачати швидкість, інтенсивність, силу вияву і т. ін. — Ось як косити треба. Ось як, ось як,— промовляв він за кожним помахом коси. Та пороху в діда вистачило на якісь п’ять-шість хвилин. А потім почав він здавати (Цюпа, Назустріч.., 1958, 354); За останні два тижні хвороба почала здавати. Желізнякова могла ходити з підв’язаною на хустці рукою (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 109); Ніч здає. З нею разом здають й болі та муки безсоння (Дн. Чайка, Тв., 1960, 108).

Здава́ти (зда́ти) пе́ршість — поступатися першим місцем. Йому стало ніяково і соромно, що він, Гавриш, який досі вів перед, несподівано здав першість (Коцюба, Нові береги, 1959, 452).

9. неперех. Втрачати силу, бадьорість, працездатність і т. ін. [Дремлюга:] Біда, Петре Олександровичу, почав я здавати. Ледве себе стримую. Так нерви розхитались… і тиснення збільшилось… (Корн., II, 1955, 293); Долгін запалив цигарку і зміряв довгим поглядом стомлене обличчя Нерчина.— Здав ти трохи. Змарнів (Рибак, Час.., 1960, 427); // Ставати менш міцним, підупадати (про здоров’я, нерви, серце). Багато працював вчений, і здоров’я його почало здавати (Видатні вітч. географи.., 1954, 131); — Служу Радянському Союзу! — хвацько клацнув закаблуками Мишко і віддав честь. Але одразу ж зів’яв і, похитнувшись, сів на лаву — зборола втома, здали напружені до краю нерви (Кучер, Голод, 1961, 413); [Павло (говорить по телефону:)] Лежу, Сергію Сергійовичу, лежу вже шостий день, так насточортіло… Що лікарі, коли серце здало? (Корн., II, 1955, 149).

10. перех. і без додатка, розм. Від’їжджати, відходити , переміщатися назад самому або примушувати когось, щось робити те саме. Павло забув, що їхні ворота вже давно забиті наглухо, й мусив здавати гарячих коней назад (Кучер, Трудна любов, 1960, 33); Лейтенант включив швидкість, але колеса забуксували і з місця не зійшли. Він спробував здати назад, та й це не вдалося (Голов., Тополя.., 1965, 174); Раптом поїзд здав назад. До того сильно, що мандрівники попадали на купу (Кач., II, 1958, 351); — Відтисни! Здай назад! — покрикував старший конвоїр (Збан., Єдина, 1959, 73).

Здава́ти (зда́ти) звіт див. звіт; Здава́ти (зда́ти) собі́ звіт див. звіт; Сто́ту здава́ти (зда́ти) — удавати, робити вигляд. Лихенька конячина тюпала або більш стоту здавала, що біжить (Дн. Чайка, Тв., 1960, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 528.