КРОВИ́ЦЯ, і, ж., поет. Те саме, що кров 1. * Образно. Кущ червоної калини Грони ягід нахиляє В чисту воду й поливає Глиб кровицею своєю.,. (Щог., Поезії, 1958, 383).
◊ Пуска́ти (пусти́ти) крови́цю кому, чию — те саме, що Пуска́ти (пусти́ти) кров (див. кров). Не раз пускав [Остряниця].. шляхетську кровицю (Укр.. думи.., 1955, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 361.