Що oзначає слово - "перли"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПЕ́РЛИ, ів, рідко ПЕ́РЛА, рел, мн.

1. (одн. пе́рла, и, ж., рідко пе́рло, а, с.). Перламутрові зерна кулястої або неправильної форми, що утворюються в черепашках деяких морських та прісноводних молюсків; використовуються як коштовна прикраса. — В моїй [пташиній] утробі — Якби ти знав отсе! — Є перла так велика, Як струсове яйце! (Фр., XI, 1952, 91); З морського дна ми [робітники] добуваєм перли, Зробили рай ми з рідної землі; Самі ж мремо старцями, як і мерли (Граб., І, 1959, 494); [Ярослав:] Які алмази, перли чи смарагди Дорожчі нам від вірності і правди..! (Коч., Я. Мудрий, 1946, 68); — Що то за дивний і розкішний край [Поділля]: грунт родючий, ріки повноводі, навіть перли колись виловлювали в протоках Дністра (Стельмах, І, 1962, 406); * Образно. Серце плаче… Перла сліз, важкі й криваві, ронить (Сос., II, 1958, 85); * У порівн. Гарно було у садочку після дощу: пташечки щебетали, дерево порозправляло свої віти, краплі роси, як розсипані перли, скрізь по траві і на листах блищали і висвічувались (Стор., І, 1957, 276); Перед очима — зелена корсетка, червона спідниця, знадний з усмішкою погляд, червоні, як кармазин, уста, з котрих виглядає рядок дрібних, як перли, зубів… (Мирний, І, 1949, 199); // Коштовна прикраса, намисто з таких зерен. Білі перли й коралі білу шию гнули (Чуб., V, 1874, 156); [Командор:] Дозвольте, щоб я сам поклав сі перли на гордовиту сю голівку (Л. Укр., III, 1952, 348).

Мета́ти (розсипа́ти) пе́рли (пе́рла) пе́ред сви́ньми́ — те саме, що Мета́ти бі́сер пе́ред сви́ньми́ (див. бі́сер).

2. (одн. перл, а, ч.), перен. Найкращі зразки чого-небудь, найвидатніші мистецькі твори і т. ін. Якби не було у цих оповіданнях авторських додатків, та мова всюди була чисто народня, то вони б були такими самими перлами, як «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник» (Мирний, V, 1955, 383); Скільки не розсипав я перлів своєї красномовності, діда я, видимо, переконати не міг (Хотк., II, 1966, 361).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 327.