ПРОБРОДИ́ТИ1, броджу́, бро́диш, док. Бродити (див. броди́ти1 1) якийсь час. Пробродити по вулицях всю ніч.
ПРОБРОДИ́ТИ2, бро́дить, док. Бродити (див. броди́ти2) якийсь час. Пиво пробродило в бочці добу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 123.