ПІ́ШИЙ, а, е.
1. Який іде пішки. Два жовніри уводять Бондарівну. Вони — на конях, по боках, з голими шаблями — вона піша між кіньми (Вас., III, 1960, 377); Наввипередки з нами, обганяючи піших мисливців, мчать мотоциклісти (Гончар, Маша.., 1959, 27); // у знач. ім. пі́ший, шого, ч.; пі́ша, шої, ж. Людина, яка йде пішки. Кінні і піші, чоловіки й жінки — спинились і збились в купу (Коцюб., II, 1955, 310); Степ укрився пішими й кінними, що йшли з усіх-усюд на свято (Ле, Міжгір’я, 1953, 265).
Пі́ший-пішани́ця див. пішани́ця.
2. Який здійснюється пішки. — На Князівці тільки постояли до ранку: машиніста не доглянули, а він і втік, то й мусили [добиратися] пішим походом (Головко, II, 1957, 301); Безкраїм сибірським трактом повільно посувалася пішим етапом партія каторжан (Донч., III, 1956, 40); // Признач. для пересування пішки. Стежка була добре втоптана, — се була піша дорога через ліси (Фр., III, 1950, 10); Коло підошви гори починалася найважча піша тропа в гори (Мас., Життя.., 1960, 63).
3. Який складається з людей, що йдуть пішки. Коли на Сході.. засіріло, сани дісталися найдальшого кінця улоговини, до якого також підійшов і піший загін нагоничів (Тулуб, В степу.., 1964, 215); // Стос. до роду військ, що діє пішки; піхотний. Прийшли відомості, що й піший Батуринський полк.. теж відправляється на війну (Смолич, II, 1958, 22); За півгодини я вже сидів у землянці окремого взводу пішої полкової розвідки і розмовляв з черговим (Багмут, Записки.., 1961, 3).
4. заст. Без коня, коней (про селян, селянське господарство і т. ін.). — Ніхто з нас не буде робити в пана по давній ціні. Тепер піший робочий — рубель, а кінний — два (Коцюб., II, 1955, 44); У XVIII ст. піші селянські двори користувались значно меншим.., ніж тяглі, польовим наділом (Укр. іст. ж., 4, 1960, 37); // Який виконується без допомоги коней чи іншої тяглової худоби. Городники [Литви] виконували пішу панщину (тобто працювали без робочої худоби) один день на тиждень (Іст. УРСР, І, 1953, 132); // у знач. ім. пі́ший, шого, ч. Той, хто не має коня, коней. — Зараз куплю шкапу, справлю віз — і пішов луччий [кращий] заробіток, чим від пішого (Кв.-Осн., II, 1956, 408); У безземельній родині Шевченків особливо значний був процент піших (Рад. літ-во, 3, 1965, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 552.