Со́рок святи́х = Соро́ки — календарне церковне свято сорока мучеників (9/22 березня), покровителів усякої птиці; початок весни, прильоту перших птахів з вирію; у цей день печуть 40 «жайворонків» чи «голубів» на честь приходу весни; діти, вибігаючи за село з печивом у руках, співали веснянок, закликаючи весну й птахів з вирію; починалися веснянкові забави; здавна існує обряд «топтати ряст (сон, зілля)», що припадав на цей час; вважалося, що той, хто напровесні потопче першу зелень, убезпечить життя й здоров’я протягом року, — «топчу, топчу ряст, дай, Боже, потоптати і того року діждати!» (приказували, притупцюючи ногами в полі по зелених сходах); свято пов’язували з магічним числом со́рок (див.) — сорока кладе в гніздо сорок прутиків, глухар співає сорок пісень, прилітають з вирію сорок пташок, печуть сорок кренделиків у вигляді пташок, дівчата варять сорок вареників; ще, гадають, буде заметено снігом сорок закутків і буде ще сорок морозів; за новим стилем, день весняного рівнодення, — «на Сороки день з ніччю рівняється»; з днем пов’язані прикмети, — «коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти», «дружно тане сніг — до активної повені й буйних трав», «Сорок святих сорок лопат снігу викинуть», «на Сорок святих погода — на гречку урода»; цей день у народі називали ще Кулики́. На 40 мучеників 40 птахів прилітають (прикмета); З Сорока святих сорок морозів буде (М. Номис); На 40 Святих сорока 20 паличок на гніздо кладе (М. Номис).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 569-570.