УПРА́ВЛЕНИЙ1 (ВПРА́ВЛЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до упра́вити1. — Додому прийшов — обід зварений, сорочка чиста, скот вправлений (Горд., Дівчина.., 1954, 268); Бачив я в думці безмежні поля: Управлена спільним, трудом, та рілля Народ годувала щасливий, свобідний (Фр., X, 1954, 181).
УПРА́ВЛЕНИЙ2 див. впра́влений1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 468.