Фіст, фоста, м.
1) = Хвіст 1.
2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (См. Деркач 4), в решітці (См. Решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. Шух. І. 164, 166, 167, 247, 154, 149, 194, 264.
3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Шух. І. 123. См. Хвіст. Ум. Фостик. Чуб. V. 635. Шух. І. 278.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 377.