Слово "вилиці" - пояснення

Словник: Грінченко. Словарь української мови



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови


Вилиці, ць, ж. мн.

1) = Вила 2. Шух. І. 194. Также какъ часть мотовила. Шух. І. 150.

2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. Шух. І. 299.

3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. Шух. I. 153.

4) Часть цѣпа. См. Вуголов. Шух. I. 166.

5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. Павлогр. у. (Залюбовск.).

6) Затылокъ рыбы. Шух. I. 224.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 167.