Вилиці, ць, ж. мн.
1) = Вила 2. Шух. І. 194. Также какъ часть мотовила. Шух. І. 150.
2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. Шух. І. 299.
3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. Шух. I. 153.
4) Часть цѣпа. См. Вуголов. Шух. I. 166.
5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. Павлогр. у. (Залюбовск.).
6) Затылокъ рыбы. Шух. I. 224.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 167.