ПЕРЕХОВА́ТИ1, а́ю, а́єш, док. Сховати, схоронити всіх, багатьох або все, багато чого-небудь, одного за одним. Одну за другою я брав Свої перлини та ховав В землі, поки переховав Все те, що в світі миле мав (Щог., Поезії, 1958, 194).
ПЕРЕХОВА́ТИ2 див. перехо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 310.