ПІВСЛІВЦЯ́, невідм., с. Те саме, що півсло́ва. Вже він з другими раду туркоче, Маже медком та по півслівця (Мал., Звенигора, 1959, 92).
◊ [Ні слівця́,] ні півслівця́ — те саме, що Ні півсло́ва (див. півсло́ва). — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Тют., Вир, 1964, 372).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 387.