ПРО́ТИ1, прийм. Уживається з род. і рідко знах. відмінками. Сполучення з прийм. про́ти виражають:
Просторові відношення
1. Уживається при позначенні місця, предмета, особи, що знаходиться, міститься, перебуває прямо перед ким-, чим-небудь, на протилежному боці чогось. Саме проти Черкас, нижче Домонтова, сидів хутором над Дніпром Максим Гримач (Вовчок, І, 1955, 89); Бурлаки сіли в човни й перепливли через лиман. Вони пристали проти села Кривди (Н.-Лев., II, 1956, 220); Вони стоять один проти одного на протилежних кінцях коридора (Коч., II, 1956, 35); Спав він на лаві проти вікна (Головко, II, 1957, 42); // Біля кого-, чого-небудь. Вона ні пари з уст. Всі обомліли. Злякались, давай терти хрін, класти проти серця (Барв., Опов.., 1902, 206); На новенькій гімназичній шинелі проти коліна зеленіла трав’яна пляма (Коцюб., II, 1955, 381); На зеленій траві вони, тримаючись за руки, сиділи, як малі діти, одне проти одного, закохані й сором’язливі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 62); // Поруч із чимсь надрукованим, написаним (у списку, переліку і т. ін.). Проставити риски проти прізвищ відсутніх; // у сполуч. із сл. сонце, місяць, світло і т. ін. Під променями сонця, місяця, світла і т. ін. Білою змією в’ється дорога, Черемош сліпить очі проти сонця (Хотк., II, 1966, 316); Проти місяця її очі блищать сльозами (Стельмах, І, 1962, 649); Вони пішли в бік вокзалу, над яким проти світла ворушився рожевий стовп пари (Панч, Вибр., 1947, 273); // На фоні чогось. Чорні стовбури тополь чорніли проти вогню, ніби викувані з заліза (Н.-Лев., II, 1956, 196); Олександра сміялась, показуючи рівні зуби, що біліли проти чорного обличчя (Коцюб., І, 1955, 60).
Про́ти оче́й; Про́ти о́чі — прямо перед очима. Тільки що встигло мигонути проти очей їм усе те, як на їх кинулася орда людей (Вовчок, І, 1955, 325).
2. Уживається при позначенні кого-, чого-небудь, що йому назустріч спрямована якась дія. Проти вітру піском не посиплеш (Укр.. присл.., 1963, 46); — Чи не бігла проти вас яка собака? (Кв.-Осн., II, 1956, 42); [Іван:] Куди се ти ходила? [Молодиця:] Оце проти череди ходила за коровою (Вас., III, 1960, 25); // У напрямку до когось, чогось. Дістає [Іфігенія] з-за олтаря жертовний ніж, одкидає плащ і заміряється мечем проти серця (Л. Укр., І, 1951, 162).
Гла́дити про́ти ше́рсті див. гла́дити; Плисти́ (пливти́) про́ти течії́ див. течія́; Про́ти води́ плисти́ (пливти́) див. вода́; Про́ти гори́ — на гору. Гнідко проти гори не заскаче, тягне тихою ходою (Мирний, IV, 1955, 312).
Об’єктні відношення
3. Уживається при позначенні кого-небудь, всупереч чиїм інтересам, думці і т. ін. щось робиться, здійснюється, на бій, поєдинок з ким хтось стає. Ніхто не зважиться накриво слова сказати Олексію Івановичу, а не то, щоб ослухатися його наказу або піти проти нього (Мирний, IV, 1955, 221); Вона завсіди стояла за Славком проти панотця, хоч би часом навіть була панотцева правда (Март., Тв., 1954, 355); Ти перестань уникати мого научання… Зваж його в думці своїй і руку мені простягни ти; А не погодишся з ним, виступай проти мене оружно (Зеров, Вибр., 1966, 189); Ференц пояснив бійцям, що брат Марічки — югославський партизан — воює нині проти німців десь у горах (Гончар, III, 1959, 255); // Уживається при вказівці на що-небудь, всупереч чому щось робиться, здійснюється, виявляється. Після того, як Оксен одружився проти волі старого і батько вигнав його з хати, Оксен не заглядав до нього у двір (Тют., Вир, 1964, 74).
Бу́ти не про́ти чого — схвалювати, підтримувати що-небудь, не заперечувати чогось. Катерина, як і Антон, була не проти того, щоб син дружив з дочкою Гординської (Чорн., Визвол. земля, 1959, 11); Бу́ти про́ти кого, чого — не схвалювати, не підтримувати кого-, чого-небудь, заперечувати щось. Ти в принципі проти довгих листів — правда ж? То я вже скінчу (Л. Укр., V, 1956, 343); Кричали всі. Хто за Невкипілого, хто проти нього — не второпати (Головко, II, 1957, 220); Майор Яцуба, як голова батьківського комітету, до останнього моменту був категорично проти хмільних напоїв на шкільному вечорі (Гончар, Тронка, 1963, 136); Витрива́лий про́ти чого див. витрива́лий; Покриви́ти про́ти пра́вди див. покриви́ти; Про́ти зви́чки див. зви́чка.
4. Уживається при позначенні предмета, явища, особи, для захисту від яких, знищення яких і т. ін. щось робиться, застосовується. Старий палац був заразом і твердинею проти татарських нападів (Н.-Лев., VII, 1966, 188); [Лікар:] Спокійне, впорядковане життя — найкращий лік проти всяких справжніх і можливих хвороб (Л. Укр., II, 1951, 49); В дитячій душі Франка зродилась вічна вражда проти усякої неволі та тиранства, проти насильства людини над людиною (Коцюб., III, 1956, 27); Передова інтелігенція всіх країн бореться за мир, демократію, проти імперіалізму і фашизму, проти загрози термоядерної війни (Ком. Укр., 3, 1968, 79); Окуляри проти сонця.
5. Уживається при порівнянні, зіставленні кого-, чого-небудь. Дметься, як жаба проти вола (Укр.. присл.., 1963, 126); — Дак ти ж спершу оженись!.. — Коли ж ні одна не приходиться до мене! Одна проти мене дуже висока, а проти другої я дуже довгий (Гр., II, 1963, 348); Стіл був багатший проти звичайного (Сміл., Сад, 1952, 122).
6. розм. Уживається при вказівці на особу, предмет, явище, яких стосується певна дія, стан або на які щось указує. Кішка вмивається — проти гостя (Номис, 1864, № 11797); — Бувайте здорові! — Підняв [батько] проти нас шапку та й пішов дорогою (Вовчок, І, 1955, 215); На жіночім краї заговорили..: — I таке присниться. Наче проти війни, чи що? (Головко, II, 1957, 51).
Часові відношення
7. Уживається при позначенні часу, періоду, безпосередньо перед яким здійснюється певна дія, виявляється певний стан тощо. Проти дня брехня, проти ночі правда (Номис, 1864, № 14309); Прийде оранка, то вже наймит і знає, чи буде мокре, чи сухе літо. Коли мокре, він оре самі горби, а проти сухого — самі долини та низину (Барв., Опов.., 1902, 195); Проти весни вона покращала й повеселішала, якось чудно й хороше змінилось її обличчя (Стельмах, II, 1962, 399); — Спитай ти, дочко, в батька, чого це він збирається невістку проти ночі на хутір до Козлівни посилати (Кос., Новели, 1962, 143); Рішення про видання «Пролетария» було прийнято на перших легальних зборах більшовиків Харкова в ніч проти 4 березня (Наука.., 5, 1967, 2).
ПРО́ТИ2, присл. Не на підтримку, не на користь кого-, чого-небудь. [Любов:] Оресте, ви зостаньтесь! Ви ж нічого не маєте проти, Маріє Захарівно? (Л. Укр., II, 1951, 9); // у знач. присудк. сл. — Е, буде тяганина!.. — мовив Півненко понуро. — Що ти хотів, Тихоне, як сила отака проти! (Головко, II, 1957, 114); // у знач. ім., розм. Те, що становить негативний фактор по відношенню до чогось, заперечення чогось. Поговорив я ще раз з Лідою, виклав перед нею всі свої сумніви, перебрали ми удвох всі за й проти і вирішили, що не можемо вже жити одне без одного (Вільде, Винен.., 1959, 8); — Думаю, що ясно. Проти немає? Чудово. Передайте квіти Марійці! (Донч., V, 1957, 532).
Зва́жити всі за і [всі] про́ти див. зва́жувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 314 - 315.