СКРУТНИ́Й, а́, е́. Який вимагає великого напруження, великих зусиль для здійснення, проведення, подолання і т. ін. чого-небудь; важкий, складний. О. Нестор довгу хвилю мовчав, мабуть, силуючись розпутати оту скрутну загадку, що темною хмарою виринала перед ним (Фр., VII, 1951, 131); Діло, дивлюсь, і в начальства скрутне, Менше і в мене до нього пошани: З одного ж боку похвалить мене, З другого боку — виносить догани (Воскр., З перцем!, 1957, 357); // перев. у сполуч. із сл. пора, час, година, хвилина і т. ін. Який супроводиться особливими труднощами, ускладненнями. То була дуже скрутна пора моєї молодості (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 63); Залишитись у цей скрутний час без людини, яка.. утримує весь дім,— це рівнозначно тому, що загинути взагалі (Вільде, Сестри.., 1958, 345); Не знає, не відає людина в скрутну годину, куди їй податись, як бути (Цюпа, Назустріч.., 1958, 124); Він, Максим, добре знав, як згубно опускати руки в скрутну хвилину, як страшно спинятися на половині дороги (Рибак, Час.., 1960, 768); Семен майже несвідомо відчував якийсь обов’язок допомогти дівчині із свого села в скрутний для неї момент (Сміл., Зустрічі, 1936, 22); // Сповнений труднощів, пов’язаний з важкими матеріальними умовами, з нестатками. Ні мати, засмикана скрутним побутом істота, ні тим більше батько.. не змогли ні пояснити дочці, що ж таке людське щастя, ні запитати в неї, якого б щастя вона хотіла (Ле, Міжгір’я, 1953, 22); Часто він віддавав свій немудрий товар.. і тоді доводилося переживати скрутні безхлібні дні (Стельмах, Хліб.., 1959, 131); Скрутне життя.
◊ Вихо́дити (ви́йти) з скрутно́го стано́вища див. вихо́дити; Під скрутну́ ру́ку; Під скрутну́ годи́ну; Під скрутни́й час: а) за тяжких, складних обставин. — А вже,— кажу йому [становому],— у вас і служба! Та ще під такий скрутний час, як тепереньки (Мирний, IV, 1955, 350); б) при нестатках, нужді. — Бідні люди завжди продають дівчат під скрутну годину,— додала вона і важко зітхнула (Тулуб, Людолови, II, 1957, 350); У отця Сидора легше розжитись під скрутну руку, він охоче позичає навіть гроші (Донч., III, 1956, 95); Скрутне́ стано́вище: а) складні, важкі обставини. Протитанкову артилерію ще не встигли підтягнути, і піхота, атакована бронетранспортерами, опинилась у скрутному становищі… (Гончар, III, 1959, 139); Данило помітив її скрутне становище, легко стрибнув на землю й без церемонії запропонував їй допомогу (Панч, Синів.., 1959, 11); б) нестатки, нужда. Незабаром, після передчасної смерті батька, родина Олексюків опинилася в скрутному становищі (Іст. укр. літ., II, 1956, 577); Опинившись у скрутному матеріальному становищі.., Аркадій подумав про вишнянські теплі води (Вільде, Сестри.., 1958, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 326.