Що oзначає слово - "триматися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ТРИМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. за кого — що, кого, чого. Схопившись, учепившись за кого-, що-небудь, зберігати якесь положення; держатися. Великі каміння перетинали йому дорогу. Він їх обходив,.. спотикаючись на цупкому корінні, тримаючись за траву (Коцюб., II, 1955, 351); Донечка тримається за спідницю, син треться біля батька (Тют., Вир, 1964, 328); Він стояв на високій вишці, тримаючись обома руками за поруччя (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 3); Агент сердечно вітається з Погибою і, мов легковажна дівчина, все тримається його рукава (Стельмах, II, 1962, 59); // Притуливши руку до чогось або взявшись за щось рукою, залишати її в цьому положенні. Пані Солецька, постогнуючи і тримаючись за голову, сіла на невеличку канапку (Кобр., Вибр., 1954, 103); Бійці були знову в котельні. Намацали сходи і, тримаючись однією рукою за слизьку стіну, а другою за автомати, стали підійматися по сходах (Гончар, III, 1959, 256); Заплакана Фросина Поляруш, тримаючись рукою за серце, обернулась обличчям до села (Стельмах, І, 1962, 32); Пробираючись до каси, він міцно тримався рукою за кишеню, в якій були гроші (Тют., Вир, 1964, 52); // перен. Спиратися в своїй діяльності на когось, на чиюсь підтримку. Скрізь гаряче [я] пропагандував [пропагував].. організувати своє життя сільського інтелігента-пролетаря: учителя, фельдшера, дяка,тримаючись у той час обома руками за народ як за єдину нашу підтримку (Вас., IV, 1960, 35); // перен. Намагатися зберегти когось, щось для себе, утримати за собою. Сама орала й сіяла [Устина] ліпше за любого [будь-якого] господаря; трималася за хвостяку; яке не є, а своє тягло (Чорн., Визвол. земля, 1959, 11); * Образно. Між тим спека палила, як і раніше. Відкриті хліба, здається, з останніх сил трималися за життя (Гончар, Дорога.., 1953, 24).

◊ Зуба́ми трима́тися див. зуб.

2. Бути укріпленим на чомусь; утримуватися на якійсь опорі або за допомогою чого-небудь. Поліз, намацав цеглину в стініслабо трималася. Положив у пазуху, поліз наверх (Хотк.. І, 1966, 117); Дужі гілляки [дубів] в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром, темно-буреє листя трималось, добре трималось, привикши до злих на світанку морозів (Тич., І, 1957, 240); У Хоми Білоконя на грудях вишито цілий город. На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону — тугим колесом (Довж., І, 1958, 79); Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 62); * Образно. — Прямо не знаю, що вже робити з тим анархістом Мірошниченком! — Підрубує сук, на якому тримаємся ми! (Стельмах, II, 1962, 219); // ким, чим, на кому — чому, перен. Існувати, жити, діяти завдяки комусь, чомусь. Здається, тільки тим і тримається Дорошенчиха на світі, що жде сина в гості (Гончар, Тронка, 1963, 195); Передачі приносили дуже рідко. Милосердніші роздавали одержану паляницю на всіх — по шматочку. Тим і трималась душа в тілі (Збан., Єдина, 1959, 97); Послухати її, то могло скластися враження, ніби весь цех тримається на одному Борисі (Собко, Біле полум’я, 1952, 174); — Та він же тільки на каші й тримається, бо вже кусати нічим (Зар., На.. світі, 1967, 268); До війни тримався колгосп, і не погано тримався на тваринництві (Коз., Сальвія, 1956, 14); // Грунтуватися на чомусь. — Тепер, коли наука так швидко пішла вперед і довела закони, на яких тримається всесвіт, бібліяце просто збірник казок, розрахованих на старих дідів (Тют., Вир, 1964, 42).

◊ На че́сному сло́ві трима́тися див. че́сний; Трима́тися на волоси́ні (на волоси́нці) див. волоси́на, волоси́нка.

3. Мати, зберігати певне положення, рівновагу. З останніх сил тримався Яресько в сідлі. Нудотна гаряча втома розламувала тіло (Гончар, II, 1959, 130); Діти посиніли від холоду, очі зробилися скляними, тоненькі ручки не мали сили триматися на воді (Тют., Вир, 1964, 404); Він ніколи не був військовим, але завжди ходив у напіввійськовому одязі, тримався рівно і молодо, не піддаючись першим атакам старості (Собко, Справа.., 1959, 23).

◊ Ле́две (ледь) трима́тися на нога́х див. нога́; Трима́тися на нога́х — мати змогу ходити. Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (Коцюб., III, 1956, 456).

4. перен. Поводити себе, діяти певним чином. А брати всюди і супроти всіх трималися з гідністю і тактовно (Фр., VI, 1951, 201); Трималась вона так, наче хотіла займати як можна менше місця в світовім просторі, тільки вже на тому малесенькому місці мати певну повагу (Л. Укр., III, 1952, 543); Мовчав і поет, бо не знав, як триматись із своїм, мабуть, майбутнім командиром (Тулуб, В степу.., 1964, 85); Іван Ярош повільною ходою вийшов до стола. Тримається упевнено, навіть підкреслено упевнено (Головко, І, 1957, 400).

5. перен. Обороняючись, захищаючись, борючись, не відступати, не здаватися, міцно стояти. Твердо так трималось Місто гордеє, уперте (Л. Укр., І, 1951, 375); — Ці кравці молодці! — гукав хтось.От тримаються, чортові рицарі нитки та голки! Третій тиждень страйкують, не поступаються нічим! (Смолич. Мир.., 1958, 50); — Хлопці, тримайтеся,звернувся командир до своїх бійців (Шиян, Партиз. край, 1946, 79); // Стримувати себе, кріпитися (морально й фізично). Лістровий тримався, щоб не показати свого хвилювання (Ле, Історія.., 1947, 283); Старшина дивиться на носіїв і тримається зусиллям самої волі, щоб не схитнутись на ногах (Гончар, Новели, 1954, 21).

6. Знаходитися, перебувати де-небудь; займати якесь місце, положення. Вони обоє, Анатоль і Алла Михайлівна, тримались дуже близько один до одного, він притискав до себе ліктем її руку, а вона черкалась капелюшиком об його жокейську шапку (Л. Укр., III, 1952, 609); Вони [коні] люто рвалися, ставали дибки і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (Тулуб, В степу.., 1964, 320); * Образно. О, ці десять днів… Скільки передумано! Уже так болить голова, що й думки не тримаються в ній (Хижняк, Тамара, 1959, 115); // перев. кого, чого. Не покидати кого-, чого-небудь, перебувати біля когось, десь. Все залишилось, як було. Так само Палагна не трималася хати, так само марнів Іван (Коцюб., II, 1955, 343); Баби хотіли переконатися, чи попадя молода, чи файна, отже, чи є надія, що піп буде триматися жінки (Хотк., II, 1966, 7).

◊ Трима́тися за спідни́цю див. спідни́ця; Трима́тися ку́пи див. ку́па; Трима́тися, як сліпи́й плота́ (ціпка́) див. сліпи́й.

7. перев. чого. Дотримуватись певного напрямку або орієнтирів у русі. Аул ішов диким степом навпростець, не тримаючись ані річок, ані караванних шляхів і навіть колодязів (Тулуб, В степу.., 1964, 40); Черниш, стоячи за гребенем, спираючись коліньми в брилу,тягнув обережно канат. Зрідка він кидав униз короткі поради — лівіше чи правіше триматись, де краще ступати (Гончар, III, 1959, 102); Парубок схоплюється на ноги, і вони рушають лугом, тримаючись обіч густого жита (Кучер, Пов. і опов., 1949, 114); // кого, чого. Перебувати поблизу когось, чогось або де-небудь; іти поруч, слідом, не відстаючи. — Ну, добре. Ви вже тільки заждіть, поки я зроблю покупки.І я з вами піду… я вже буду триматися вас, як сліпий плота, а то знов загублю де… (Коцюб., І, 1955, 380); Вустимко якусь мить вагається — тікати від матері чи триматися її (Багмут, Опов., 1959, 13); Ми не лісники, щоб своєї ділянки, триматись (Шер., В партиз. загонах, 1947, 56).

◊ Трима́тися ку́рсу — керуватися в своїй діяльності певними ідейними настановами. Театр ім. Т. Г. Шевченка тримається курсу на сучасність (Літ. Укр., 6.XI 1970, 2); Трима́тися нейтраліте́ту — не втручатися в чужі справи, в суперечку тощо. Родинні чвари не дають спокійно дихнути. Сестра Надя проти відвідин дядька Прокопія. Бабуся і мамуся — за. Батько тримався нейтралітету (Ковінька, Кутя.., 1960, 142); Трима́тися о́сторонь див. о́сторонь; Трима́тися свого́ див. свій; Трима́тися свого́ бе́рега — те саме, що Держа́тися свого́ бе́рега (див. держа́тися); Трима́тися сере́дини див. сере́дина.

8. чого, перен. Чинити, діяти згідно з чим-небудь. На бога покладайся, а розуму тримайся (Укр.. присл.., 1963, 216); Триматися канонів, як сліпий ціпка, теж не слід, бо тоді ніколи не виростеш з школярських штанців (Загреб., День.., 1964, 231); // Зберігати постійність у переконаннях, почуттях, учинках, діях і т. ін. Натурально, вони [мужики] мають право на землю, він завжди тримався такої думки (Коцюб., II, 1955, 392); Друга частина [страйкарів] цупко трималась свого: почали, мовляв, так кінчаймо, доводьмо до ладу (Головко, II, 1957, 238); — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Ткач, Плем’я.., 1961, 57).

9. Утримуватися, зберігатися. Дух кінського гною і свіжих яблук міцно тримався в повітрі (Коцюб., ІІ,1955, 82); А надвечір між тополями, де затінок тримається цілий день і степова трава хвилястими рунами лежить по землі, стоять столи на честь льотчика, а за столами сидять чабани (Гончар, Тронка, 1963, 10); Температура в корнюрах тримається та, яку він визначив: кочегари пообіцяли «не підкачати» (Шовк., Інженери, 1956, 78); // розм. Залишатися в доброму стані, не псуватися. [Кіндрат:] Вранці заморозок був. [Ольга:] Да. А жоржини ще тримаються. Дивись, які вони пишні в цьому році (Корн., II, 1955, 166); Взуття ще тримається; Яблука в льохові тримались до літа.

◊ Ле́две трима́тися — про щось нетривке, старе, спрацьоване. Там, де ще стіни стояли [після землетрусу], вони ледве тримались, і крізь широкі шпари синіло небо (Коцюб., II, 1955, 402); Сніг, що повільно нагромаджується на крутих схилах, ледве тримається (Фіз. геогр., 5, 1956, 115); Ле́две трима́тися ку́пи див. ку́па.

10. Пас. до трима́ти 1-10. За містом уже посувавсь пригород аж до узбіччя: з двох боків його огортало провалля, з третього — вали, а з четвертого — великий ставок, який набравсь з річки Бушки й тримавсь кам’яною загатою (Стар., Облога.., 1961, 4); Розчинились клітки — щоб не тільки людям свято — звірів і птиць було випущено на волю. Як із Нойового ковчега, висипало все, що досі трималося по клітках (Гончар, II, 1959, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 263.