епідемія простору все ще тріпоче умами...
- Андрусяк Іван -епідемія простору все ще тріпоче умами,
за державою снігу усе ще столиця сама…
їм і жити замало, і солодко жити замало,
та пожухлі вітрила ще й досі борей обійма.
сторонцями тюльпани – як бризки, порослі степами,
як огуддя війни, що не втерпіло слави її:
позолочену крону уже не витримує павіть,
поступово сама обгризає застиглі краї