- Головна
- Українська література
- Андрусяк Іван
Андрусяк Іван
Андрусяк Іван - біографія
Іван Михайлович Андрусяк народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець на Гуцульщині (Косівський район Івано-Франківської області). Вищу філологічну освіту отримав в Івано-Франківському державному педагогічному інституті ім. В.С. Стефаника, а управлінську – в Українській академії державного управління при Президентові України та The University of North London. Мешкає в Києві, працює редактором і журналістом. Лауреат літературного конкурсу видавництва "Смолоскип" і премії "Благовіст". Учасник численних антологій і поетичних фестивалів. Тексти перекладалися англійською, німецькою, польською та вірменською мовами.
Поетичні збірки "Депресивний синдром" (1992) "Отруєння голосом" (1996) "Шарґа" (1999) "Повернення в Ґалапаґос" (2001) "Сад перелітний" (2001, серія "Ковчег") "Дерева і води" (серія "Ars poetica") "Часниковий сік" (серія "Зона Овідія") "Храбуст" (2006) "Вургун" (2005, до книжки увійшли повість-метафора "Реставрація снігу", новела "Шарґа", роман-новела "Вургун") Вибрані переклади Анжей Бурса. Усмішка горлом: вибрані вірші (1999) Едвард Естлін Каммінґс. Тюльпани й димарі (2004) Анна Політковська. Друга чеченська (2004) Марина і Сергій Дяченки. Дика енергія: роман (2006) Марина і Сергій Дяченки. Олена й Аспірин: роман (2006) Чарльз Дікенз. Різдвяна пісня в прозі (2006)
Андрусяк Іван - твори
- Ad hominem (поема)
- Amores
- Impressions
- Автопортрет з елементами розпачу
- Аліса і комар
- банда грала навиліт і росяні коси губила...
- Богдан. Софійська площа. 2002
- Буль і Ням
- В брутально-білий часопростір...
- В оправі озера неначе...
- Василь Герасим'юк. 2000
- Василь Романюк. 1995
- Василь Стефаник. 1933
- вбивати правильно не так...
- Вели...
- Вередливі хмари
- Вертеп
- Вимірювати запахом чи кроком...
- Вирок поезії
- Витинання на схилах гробів...
- відпостити всю зиму замість мене...
- відпугутькали перші провісники...
- відуміння мовчати позначується мовчанням...
- Вірність безжальна предвічного голосу...
- Вісім днів із життя Бурундука
- Вітер...
- Вічними не будемо ніколи...
- Вкраїнські поети
- Вода і дощ — істоти невмолимі...
- Володимир свідзінський. 1941
- вона і сніг темнаво золоті...
- Вона — ріка, і це не перемелеться...
- Вчусь ходити
- Гамлет
- Геометричне
- Герметично зачинені вікна до пекла...
- Гливка психіатрія домагань...
- глиця з долоні повільно стирається потом...
- Гортанний — в захід — аспера...
- Гортанні крики божевільних...
- Григорій сковорода. 1773
- Гуцули
- Депресивний синдром
- держава, у якій зима подібна до...
- Диктатор
- Димом теменним андрійку...
- Дискусія з поетом
- Діагноз офелії
- Дівчина знає м'ясо зійшло з води..
- днинськи ця настояна вода...
- Дно пекла
- Добра людина
- Добрий психіатр
- Довірившись тонкому спирту слів...
- Доктор с багач і чудотворець...
- Друзів здобути важко
- епідемія простору все ще тріпоче умами...
- Є місце де вода не приживається...
- Живемо під чортом неначе під богом...
- З дитячих ігор і забав
- З полтавських реколекцій
- З полтавських реколекцій — 2
- за димом за струпом невидимі інші стихії...
- За краплею крапля сповзає під лід...
- за овидом терпне самотній сумний рамадан...
- За розкішним притоном брудної як світ арагви...
- Замовляння з голубами
- Затуркані розтуркані затуркані...
- Звитяжці станули живими...
- Звірям (першого разу) ми людську мову принесли...
- Здається ми перестаємо слухати...
- Здиміє раптово і напружено...
- І будеш ти як провидець ділити свій отченаш...
- І в зашморгу до тебе долечу...
- і днище солов'я сповите в павутину...
- і знов...
- І знову дощ і знову знову знову...
- і люди і очі і води і зорі і там...
- І обезводнена цим житієм...
- І самоти береговизна...
- із повітря в повітря зринають твої птахи...
- Іноземні мови
- Іслам
- Істинно кажу тобі — зима...
- Казанова
- Каїн (фраґменти з поеми)
- Канцерогенний сад крізь мармур і нейлон...
- караван води обезречений леміш мозку...
- Кат
- Кирпата безодня розплющує губи...
- Колискова
- Кольорові приколи
- Копняки
- Котиться в нікуди...
- ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ...
- Легко ніби помахом крила...
- лисичі лігва тонші від принцес...
- Лівим берегом живучи...
- Любов
- М'яке і пухнасте
- Майдан і Майданчики
- Максим рильський. 1963
- Меж білих околів кастор і полукс...
- ми до дерева глузду себе присилили аббасе...
- Микола бажан. 1962
- Микола зеров. 1937
- Михайло яцків. 1939
- мій Господи, поговори за нас...
- Мій день
- Місцем прирощення крил до стебла...
- Мухомори
- На зуб
- На ліктях вже не мозолі...
- Навпіл
- Наврочили — я пас чужих дітей...
- Над косовом сміється білий сип...
- Надія
- Надо мною...
- Найперше сни мої були...
- Нас зостанеться двоє...
- наче клапоть води...
- Не возводять ні мости, ні вежі...
- Не зимою не синім виляском...
- Не кусається
- Не повертайся в жовтий ліс...
- Не протерти потолами цю траву...
- непростимені...
- Несправжнє село
- Нині тебе ще приймає земля...
- Ніч довгих ножів
- Ніч як вікно на схід мокра і довга...
- нічийний страх на кожне дерево...
- Нова деґенерація
- Обава
- Оберігати білий всесвіт сну...
- Облога
- Одинадцятилітній закоханий
- Одноактовий день відкипів як смола...
- оселя пізнього Тараса...
- осінь вечір пора вмирати...
- Останній промінь надії
- Остроголосні привиди речей...
- От!
- Отруєння голосом
- Павло тичина. 1954
- Пам'яті івана косиніна
- Панночко з блакитними очима...
- Парадокси розмножень звичайні як дріт...
- Педагогіка
- Перші кроки
- По інерції крик по інерції постріл з лука...
- По чорних схилах як зоря повзуча...
- Повернення в ґалапаґос
- Повернення на схід — вершина цих казок...
- Поволі — так дозволено було...
- повторюю тричі прирослі до неба слова...
- Погляд дерева покруч — за ласку дарують дукати...
- Подячна молитва з докором
- Поема води
- Поети втікають від знуджених полчищ...
- Покірно розпашіла пуща злаків...
- Потворні дощ покора і спасіння...
- Предтеча
- Пригода
- Про користь читання
- Проживемо цю ніч як собаки на мерзлих плотах...
- промінь, що відбувся від стіни...
- проповідуєш безвість як ніч проповідує спрагу...
- Простацький силогізм
- прощай гаутамо я нині до замку дійшов...
- Прощання смислу — вирок і пророцтво...
- рис твоїх до шкла не завернути...
- Родина Бабаїв
- Розповідь ката
- Саломея
- Саломея (поема)
- Святий Йосиф
- семимильні провини безсилі як крони дерев...
- Середньовічних полювань...
- Середньовічні візії
- синієш синім плачеш босим...
- Складаю ці залякані слова..
- Сміхота
- Собаче листування
- Сокиру в руці не догледиш — вона не сама...
- сонна осінь з голубами янголів...
- Сплітаються пальці сплітаються очі і голови...
- Справжня свиня
- Спроба молитви
- Стефа і її Чакалка
- Стефан яворський. 1709
- Стільки крику в цих птахів...
- Страшна казка
- Стукач
- Субота
- сухі окрушини шкіри...
- Сховатись за віспу за спини за виступи...
- сьогодні час вимірюється в крилах...
- Так буває вічно і ніколи...
- Так вітражі кохаються — колись...
- такий конклав: ніхто не помирав...
- Такою зимою безкровно неначе потребою...
- Текст для andrea loux
- Текст як відмазка — живеш і листаєш...
- Ти деревам шептав...
- ти повільно шукав їх лялькових осель...
- Тонкого сну знакоме відображення...
- Транскрипції максима березовського
- тризна острова втята в страх...
- Троянда для піночета
- тут сон і сови. солодко. приходь...
- Туфелька
- У лузі
- упоперек душі одні і ті ж овації...
- Уроки мови
- Усмішка горлом
- Франко. 1916
- Функції поезії
- Хвостики
- Хто хороший
- Це дуплаве свято генералів...
- Це звільнення — і ти його звели...
- Це місто — господи — в траві по лікоть...
- Це не вічне як птах і вода...
- Це потреба бути — все одразу...
- Це розріджене повітря не закінчиться ніколи...
- Це розчавлені арфи — есенція ладану з мороком...
- Цей час — як обростання хвилями...
- ці тексти як жінки регочуть віддаються...
- Цнота
- Чакалка
- Чакалка (збірка)
- Чи то ти, чи то я...
- Числа
- чия то ґою праща несповита...
- Чого мені далі чекати жінки і вода...
- чого тобі, зимо: з полону ідемо...
- Чотири сонети повільної смерті
- ще води солоні змели черепи росомах...
- що торговця у храмі зупинить вода...
- Щокасте дитинча
- Я помираю вас. Така печаль...
- Я себе посеред ікони на дерево проміняв...
- Я уявляв собі смерть не такою...
- Я...
- як довго ці дні переходять межу за межею...
- якби нікого не було...
- Який милий і мудрий фацет...
- Якщо рясніють — дай їм отрока...
- Якщо тобі прийде на присмерку зими...