Вона — ріка, і це не перемелеться...

- Андрусяк Іван -

Arial

-A A A+


Олегові Солов’ю


вона – ріка, і це не перемелеться,
не перетреться, що вона – ріка:
під білі руці горнеться і стелиться,
і над овиддям горнім не зника,

над глинищем тривкої меланхолії,
над тугою, що млосна і туга, –
над берегом, що твориво спотворює
і твориво ж таки оберіга