Баламутка - Сторінка 53

Тему митця і мистецтва Бальзак уже порушував, змальовуючи Даніеля д'Артеза та решту членів його Гуртка — Мішеля Кретьєна, Opaca Б'яншона, Фюльжанса Рідаля, Леона Жіро,— молодих людей, що сповідують служіння науці та мистецтву. В Жозефові письменник акцентує риси, притаманні саме справжнім митцям: відданість творчій праці, безкорисливість. Ці якості допомагають молодому художнику не втратити особистість, протидіяти негативному впливу середовища. Жозеф і Філіпп — позитивний і негативний полюси роману, і на те, що вони протиставлені один одному, вказувала стара назва твору — "Два брати".

З іменами головних дійових осіб "Баламутки" читач зустрічається і в інших творах "Людської комедії". Філіпп Брідо, наприклад, у ролі другорядного персонажа з'являється в романі "Пишнота і злиденність куртизанок". Згадується його ім'я й у "Втрачених ілюзіях" та "Банкірському домі Нусінгена".

Про Жозефа Брідо мова йде досить часто. Про його дружбу з членами гуртка д'Артеза є згадка у "Втрачених ілюзіях". Приязні стосунки пов'язують Жозефа і з П'єром Грассу ("П'єр Грассу"). В "Пишноті і злиденності куртизанок" Нусінген розповідає, що придбав картину Жозефа Брідо. Відвідує Жозеф салон м-ль де Туш ("Другий силует жінки"). Він допомагає польському емігрантові Венцеславу Стейнбоку ("Кузина Бетта"). З'являється герой і в інших творах ("Чиновники", "Леон Лора", "Перші кроки в житті" тощо).

1. Фук'є-Тенвіль Антуан Кантен (1746-1795) — французький політичний діяч, обвинувач Революційного трибуналу.

2. ...Максиміліана Першого...— Тобто Робесп'єра (1758-1794), одного з провідних діячів Французької революції. Після термідоріанського перевороту був гільйотинований.

3. Ролан Жан Марі (1734-1793) — французький політик, жірондист: у 1792-93 рр. був міністром внутрішніх справ.

4. Шеньє Андре Марі (1762-1794) — французький поет і публіцист. Спочатку вітав революцію, потім відійшов від неї, вжахнувшись якобінського терору. Загинув на гільйотині.

5. Цезар Біротто — персонаж "Людської комедії".

6. Сеїд — персонаж трагедії Вольтера "Магомет", відданий раб. Переносно — прихильник.

7. Данаїди — за грецьким міфом, доньки царя Даная. За наказом батька, якому оракул провістив смерть від руки зятя, Данаїди першої шлюбної ночі повбивали своїх чоловіків. За цей злочин були приречені вічно наповнювати водою бездонну бочку в царстві мертвих Аїді.

8. Мазаріні Джуліо (1602-1661) — французький державний діяч, кардинал. Фактичний правитель Франції в часи дитинства Людовіка XIV.

9. Верне Клод Жозеф (1714-1789) — французький художник.

10. Шоде Антуан Дені (1763-1810) — французький скульптор, автор статуї Наполеона І в подобі Цезаря, виконаної для Вандомської колони.

11. Сен-Сір — війскова офіцерська школа. Заснована 1803 р. в Фонтенбло. В 1808 р. переведена до Сен-Сіра, містечка неподалік Версаля.

12. ...зречення у Фонтен6ло...— 6 квітня Наполеон І підписав акт зречення. 20 квітня попрощався зі своєю гвардією у Фонтенбло й поїхав у вигнання на острів Ельба.

13. Гро Жан Антуан (1771-1835) — французький художник, учень Давіда. Відомий своїми батальними композиціями.

14. Даву Луї Нікола (1770-1823) — наполеонівський маршал.

15. ...після Луари...— 1815 р. після поразки під Ватерлоо залишки наполеонівської армії відійшли на Луару, де були інтерновані, а потім розпущені.

16. ...бонапартистів кафе Ламблена...— В паризькому кафе "Ламблен" збиралися прихильники Наполеона.

17. "Монітор" — французька урядова газета (1799-1869).

18. Лаллеман Анрі Домінік (1777-1823) — наполеонівський генерал. Під час першої реставрації Бурбонів брав участь у бонапартистській змові. Був засуджений, але втік із в'язниці. Емігрував до Америки. Намагався створити французьку колонію "Вигнанський край" на березі Мексіканської затоки. Колонія, проте, швидко розпалася.

19. Жерар Франсуа (1770-1837) — французький художник. Автор відомої картини "Битва під Аустерліцем".

20. Франціск І (1494-1547) — король Франції з 1515 р. На початку свого владарювання був прихильником гуманістичної культури. Запрошував до Франції видатних італійських митців, сприяв розвитку мистецтв.

21. Д'Артез, Мішель Кретьєн тощо — дійові особи "Людської комедії", члени так званого Гуртка д'Артеза, молоді митці, переконані у високій місії мистецтва.

22. Рабле Франсуа (1494-1553) — французький письменник-гуманіст, автор славетного роману "Гаргантюа і Пантагрюель".

23. Вестріс Огюст (1760-1842) — відомий французький танцівник.

24. Колоквінт — витка рослина, так званий гіркий гарбуз.

25. Фуа Максиміліан Себастьян (1775-1824) — наполеонівський генерал. Під час Реставрації — один з лідерів ліберальної опозиції.

26. Манюель Жак (1775-1827) — член палати депутатів, перебував у опозиції до Бурбонів.

27. Лаффіт Жак (1766-1844) — банкір, відіграв значну роль у революції 1830 р. Сформував перший уряд короля Луї Філіппа. Політичний лідер фінансової буржуазії.

28. Герцог Беррійський (1778-1820) — племінник Людовіка XVIII. 13 лютого 1820 р. вбитий лимарем Лувелем, який намагався покласти край династії Бурбонів.

29. Деказ Елі (1780-1860) — французький політичний діяч. Поміркований рояліст. З 1820 р. у відставці.

30. Тюлліа, Флоріна, Матіфа, Коралі, Камюзо — дійові особи "Людської комедії".

31. ...її жорстокий Веніамін...— Тобто улюблений син. За біблійною оповіддю, у Якова було дванадцять синів, але найдужче він любив наймолодших — Йосипа і Веніаміна.

32. Герцог де Мофріньєз — персонаж "Людської комедії".

33. Жеріко Теодор (1791-1824) — французький художник-романтик.

34. Россіні Джоаккіно Антоніо (1792-1868) — італійський композитор, автор популярної опери "Севільський цирульник"

35. Люсьєн де Рюбампре — персонаж "Людської комедії", герой романів "Втрачені ілюзії" та "Пишнота і злиденність куртизанок".

36. Робер Макер — персонаж мелодрами "Адретський готель" (1823) Сент-Амана, Антьє та Поліанта і п'єси "Робер Макер" (1835) Сент-Амана, Фредеріка-Леметра, Оверне, Антьє і Алуа. Безсоромний шахрай і проноза.

37. Баярд (бл. 1473-1524) — французький полководець, відомий своєю шляхетністю і мужністю.

38. Лусто — персонаж "Людської комедії".

39. "Біла Дама" — героїня одноїменної опери Франсуа Адрієна Буальдьє (1775-1839).

40. Калло Жак (1592-1635) — французький графік.

41. Хогарт Уїльям (1697-1764) — англійський художник.

42. Шарле Нікола Туссен (1792-1845) — французький художник.

43. Раффе Огюст (1804-1860) — французький художник.

44. Мейсоньє Ернест (1815-1891) — французький художник.

45. Мурільйо Бартоломе Естебан (1618-1682) — іспанський художник.

46. ...називають імператора Проба галльським Ноєм...— Римський імператор Марк Аврелій Проб (III ст.) особливу увагу надавав сільському господарству, зокрема виноградарству. За Біблією, Ной нібито першим запровадив культуру виноробства.

47. Річард Левине Серце (1157-1199) — король Англії з 1189 р.

48. Рутьєри — зграї солдатів-мародерів, що спустошували Францію в середні віки.

49. Котерії — наймані військові загони, що входили до складу регулярної армії (XII ст.)

50. Кондотьєри — ватажки найманих військових загонів, що перебували на службі у правителів італійських держав або пап у XIV-XVI ст.

51. Генріх II Плантагенет (1133-1189) — англійський король з 1154 р., батько Річарда Левине Серце.

52. Аквітанія — давня назва південно-західної частини Франції, край між Гаронною і Піренеями. З XIII ст.— провінція Гієнь.

53. Рігор — французький чернець-літописець, автор історії владарювання короля Філіппа II Августа. Помер 1207 р.

54. Карл VII (1403-1461) — французький король з 1422 р.

55. Барон Мішель (1653-1729) — французький комедійний актор.

56. Бурдалу Луї (1632-1704) — французький церковний діяч, відомий проповідник.

57. Карл-Альберт (1798-1849) — король Сардінії з 1835 р.

58. Жакерія — антифеодальне повстання у Франції 1358 р. Було жорстоко придушене.

59. ...під час Фронди...— Тобто в 1648-1653 рр. Фронда — феодальний рух проти абсолютизму.

60. Карл IX (1550-1574) — французький король (з 1560 р.) з династії Валуа.

61. ...Наполеон висадився в Кані...— У березні 1815 р. Наполеон, утікши з Ельби, висадився в бухті Жуан неподалік від міста Кан.

62. Коваль Сміт — персонаж роману Вальтера Скотта "Пертська красуня".

63. "Сто днів"— другий період панування Наполенона з 20 березня по 22 червня 1815 р.

64. Червоний дім — назва королівської гвардії. Під час "Ста днів" більшість офіцерів з Червоного дому емігрувала разом із Людовіком XVIII.

65. "Білий прапор" — роялістська газета.

66. Аморос Франсуа (1769-1848) — перший французький викладач військової гімнастики.

67. Панург — герой роману Франсуа Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель", шахрай і бешкетник, наділений, проте, допитливим розумом і дотепністю.

68. Двір чудес — передмістя середньовічного Парижа, де мешкали злодії, жебраки, грабіжники.

69. Делакруа Ежен (1798-1863) — французький художник-романтик.

70. ...мала ніс, як у Роксани...— Тобто в дружини турецького султана Сулеймана II Роксолани (1505-1561), героїні трагедії Ж. Расіна (1639-1699) "Баязет" (1672).

71. Леонарда — персонаж роману А. Р. Лесажа "Історія Жіля Блаза з Сантільяни", куховарка, господиня розбишацького кишла.

72. Луксорський обеліск — давньоєгипетський пам'ятник. Обеліск було встановлено в Парижі на площі Згоди.

73. Сганарель, Маскаріль, Скапен — французькі комедійні персонажі, дотепні, лукаві та спритні слуги. Зображені в численних комедіях Мольєра.

74. Альбано Франческо (1578-1660) — італійський художник, представник болонської школи.

75. Доменікіно (Доменіко) Цампієрі (1581-1641) — італійський художник, представник болонської школи.

76. Белліні Джованні (1430-1516) — італійський художник, представник венеційської школи.

77. Веронезе Паоло (1528-1588) — італійський художник, представник венеційської школи.

78. Перуджіно П'єтро (бл. 1450-1523) — італійський художник.

79. Корреджо Антоніо (1494-1534) — італійський художник.

80. Андреа дель Сарто (1486-1530) — італійський художник, представник флорентійської школи.

81. Буль Шарль Андре (1642-1732) — французький ебеніст, виготовляв художні дерев'яні вироби з інкрустацією.

82. ...політики "Малого Провансу"...— "Малим Провансом" називали терасу для прогулянок у парку біля палацу Тюїльрі.

83.